Рада підтримала у першому читанні закон про мову

Документом пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови

16_main

Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроект #5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Документом пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови та Уповноваженого із захисту державної мови.  Це рішення підтримали 261 депутатів.

Представляючи законопроект, голова Комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький повідомив, що комітет на засіданні 3 жовтня привів документ у відповідність до прийнятих після його реєстрації законів, зокрема «Про освіту» та «Про телебачення і радіомовлення».

Він зачитав під стенограму зміни до законопроекту, які були підтримані депутатами під час голосування за законопроект.  Зокрема, із законопроекту вилучені всі згадки про Центр української мови та Термінологічний центр української мови. «Тобто ми зменшуємо кількість регулюючих органів, залишаючи уповноваженого і Національну комісію», — зазначив Княжицький.

Також була вилучена стаття 51 щодо створення Служби мовних інспекторів та всі згадки про неї у тексті законопроекту. Окрім того, за рекомендацією Комітету з питань свободи слова та інформації стаття законопроекту про державну мову у телебаченні і радіомовленні викладено в редакції чинної статті 10 закону «Про телебачення і радіомовлення».

«Оскільки 13 жовтня вступає в силу новий закон, і вже бачите, як багато телеканалів перекладають свої іншомовні програми українською», — сказав голова комітету. Статтю 17 законопроекту про державну мову в освіті пропонується викласти в редакції ст. 7 закону «Про освіту» з певними доповненнями.

«Те, чого не має в законі про освіту, що ми вводимо, — обов’язкове складання зовнішнього незалежного оцінювання виключно українською мовою. Але розуміючи, що не запрацював повністю цей закон, ми відтермінуємо цю норму до 2025 року, як рекомендувала Венеційська комісія», — пояснив депутат.

Окрім того, із законопроекту депутати виключили положення щодо статусу української мови як єдиної державної мови, що не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, які належать до національних меншин.

«Це якраз той пункт, на якому багато хто спекулював, говорячи, що цей закон, нібито, (більше) інші мови захищає, ніж українську. Цю статтю ми з цього закону вилучаємо», — наголосив Княжицький.

У проекті передбачається, що з метою сприяння функціонуванню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України діє уповноважений із захисту державної мови, якого призначає на посаду та звільняє Кабінет міністрів.

Відповідно до законопроекту опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови. Її завданням є збереження, розвиток та захист державної мови через встановлення стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства та зайняття визначених законами України посад.

Комісія є державним колегіальним органом. Пропонується передбачити, що до складу комісії входить з поміж 9-ти членів одна особа, призначена керівником центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, та керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики подають Кабінетові міністрів по одній кандидатурі на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Законопроектом визначається, що єдиним документом, який підтверджує рівень володіння українською мовою, є Державний сертифікат із безстроковим терміном дії, який видає Центр української мови за результатами іспиту.

Іспит на рівень володіння українською мовою організовує та проводить Центр української мови.  Вище керівництво держави, депутати, офіцери, працівники центральних органів влади, навчальних та медичних установ тощо зобов’язуються вільно володіти українською мовою.

У статті 21 проекту передбачається здійснювати видання державною мовою друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні. Окрім того, визначається, що видавець, внесений до відповідного Державного реєстру, зобов’язаний видавати державною мовою не менше половини від усіх назв книжкових видань, випущених ним упродовж відповідного календарного року.

Окрім того передбачається, що держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами.

 

Джерело Главком

Вам будет интересно:

2014-2017. Использование материалов только с указанием Ссылки на новостной сайт "Аккерман".
Создание сайтов. Админ.